Реєстрація та застосування РРО - у запитаннях та відповідях

Чи може суб’єкт господарювання використовувати РРО, який йому не належить?

Так, суб’єкт господарювання (далі – СГ) може використовувати РРО на підставі договору оренди. Для реєстрації РРО в ДПІ слід надати, зокрема, копію документа, що підтверджує право користування РРО (п. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547).

Згідно зі ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а ст. 760 ЦКУ визначає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Таким майном цілком може бути і РРО, який можна взяти в оренду (в тому числі за символічну плату), замість того, щоб придбавати його у власність.

Що слід зробити перед реєстрацією РРО?

Перш ніж розпочинати процедуру реєстрації РРО, слід підготуватися до цього.

1) Придбати РРО або взяти його в оренду.

Ці факти підтверджуються документами про придбання (зокрема, прибуткова накладна) або договором оренди та актом приймання-передачі РРО в оренду. Якщо РРО дістався суб’єкту господарювання безкоштовно, цей факт теж має бути підтверджений документально (наприклад, договором дарування та актом приймання-передачі РРО). При цьому слід перевірити, чи включено цю модель РРО до Державного реєстру РРО та чи відповідає версія її програмного забезпечення тій, що зазначена в реєстрі. На даний момент діє реєстр, затверджений наказом ДФСУ від 20.04.2017 р. № 275.

Крім цього, слід звернути увагу на строк служби РРО, який зазвичай вказується в його паспорті. Якщо в паспорті РРО строк його служби не зазначено, то такий строк становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (п. 1.5 Порядку № 11).

2) Визначитися з приміщенням, де буде застосовуватись РРО.

Це може бути власне або орендоване приміщення. В будь-якому випадку потрібні будуть документи, які підтверджують право власності або оренди такого приміщення – договори, акти приймання-передачі.

3) Потрібні паспорти РРО і модема (якщо модем зовнішній).

Якщо РРО (модем) є, а паспорту немає (з будь-яких причин), можна отримати дублікат паспорту, звернувшись до центру сервісного обслуговування (далі – ЦСО), який обслуговує РРО. ЦСО надають таку послугу без укладання договору на обслуговування РРО, за окрему плату.

4) Укласти договір з ЦСО на сервісне обслуговування РРО.

Після цього можна переходити до реєстрації РРО в ДПІ за основним місцем обліку СГ.

У який найкоротший час можна здійснити реєстрацію РРО?

Процес реєстрації РРО складається з трьох етапів – подання документів, переведення РРО у фіскальний режим роботи, реєстрація РРО.

Госпсуб'єкт подає документи, перелічені вп. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО №547. Подається заява про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО № 547) (далі — реєстраційна заява), а також копії документів, про які йшлося у попередньому запитанні, разом з їх оригіналами, які повертаються заявнику.

Два робочі дні з дати прийняття документів даються ДПІ на те, щоб:

П’ять робочих днів з дати видачі довідки про резервування фіскального номера РРО (це термін її дії) є у СГ для того, щоб опломбувати РРО та ввести його в експлуатацію. Ці дії виконує ЦСО, після чого він надає СГ довідку про опломбування РРО та акт введення його в експлуатацію (п. 14 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547). Копію довідки про опломбування РРО та оригінал акту слід надати в ДПІ до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера. Для прискорення процедури реєстрації РРО все це можна зробити і в один день, в тому числі в день видачі довідки. Але це можна зробити лише за згодою ЦСО, адже в нього є три доби від дати отримання інформації від СГ щодо отримання довідки про резервування фіскального номера (п. 6 розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій від 14.06.2016 № 547). Якщо не вдасться вкластися в цей п’ятиденний строк, довідка про резервування фіскального номера втрачає силу і процедуру реєстрації РРО доведеться починати спочатку.

Один робочий день дається податківцям на те, що зареєструвати РРО та надати СГ реєстраційне посвідчення РРО.

Таким чином, згідно з Порядком №547 мінімальний час реєстрації РРО може становити 4 робочі дні, включаючи день подання документів для реєстрації РРО, а також потрібно здійснити чотири особисті візити уповноваженої особи до ДПІ. Однак на практиці найбільш реальний термін реєстрації РРО – це тиждень. Також про реєстрацію РРО ми писалитут.

Який порядок реєстрації РРО в електронній формі?

Уникнути багаторазового відвідування ДПІ під час реєстрації РРО можна, якщо подати заяву про реєстрацію РРО в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Розглянемо покроково порядок реєстрації РРО в електронній формі.

1) Заява за формою № 1-РРО подається в електронному вигляді.

До неї додаються скановані копії документів, перелічених вп. 4 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547. В заяві можна вказати спосіб отримання довідки про резервування фіскального номера РРО – в електронному вигляді або в ДПІ).

2) Також ДПІ може надіслати довідку про резервування фіскального номера в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку на електронну адресу ЦСО, зазначену в реєстраційній заяві, у разі включення такого ЦСО до системи подання податкових документів в електронному вигляді (п. 12 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547).

3) А от копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО згідно п. 14 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547таки доведеться подавати в ДПІ особисто. В електронному вигляді подання цих документів не передбачено. Одночасно подаються і оригінали документів, що подавалися раніше (п. 1 цього списку) у вигляді сканованих копій (п. 6 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547).

4) Реєстраційне посвідчення можна отримати поштою або безпосередньо в ДПІ. У першому випадку податківцям слід надати поштові марки для оплати відправлення (п. 16 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547).

Строки розгляду електронних документів залишаються такими ж, як і при поданні документів в паперовому вигляді (п. 7 підрозділу 2 розділу ІІ Порядку реєстрації РРО № 547). Кількість візитів до ДПІ може скоротитися до одного – якщо отримувати довідку про резервування фіскального номера достанційно, а реєстраційне посвідчення – поштою. Якщо СГ забажає отримати довідку про резервування фіскального номера та/або реєстраційне посвідчення особисто в ДПІ, то доведеться відвідати ДПІ два або три рази.

Чи потрібно застосовувати РРО, якщо СГ торгує вживаною (комісійною) побутовою технікою, у якої вже скінчився гарантійний строк?

З 7 травня 2017 р. (на думку ДФС, з 8 травня) під час продажу складних побутових товарів потрібно буде використовувати РРО. Ця вимога поширюється на всіх СГ, в тому числі і на платників єдиного податку:

  • першої групи;
  • другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності та обсягу отриманого ними доходу протягом календарного року.

Але якщо СГ торгує такими товарами, за якими вже скінчився гарантійний строк, то йому не обов’язково застосовувати РРО. Якщо він, звісно, має на це право згідно зп. 296.10 ПКУ таст. 9 Закону про РРО.

Так, згідноч. 2 ст. 8 Закону №1023 стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені уч. 1 ст. 8 Закону № 1023 (вимоги щодо гарантійного обслуговування), задовольняються за згодою продавця. Така згода може бути зафіксована у договорі купівлі-продажу техніки. Відповідно, якщо продавець надає гарантію на вживану техніку, він повинен застосовувати РРО.

Також згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №1023 задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився. Отже, якщо на вживану техніку вже закінчився гарантійний строк, вона не підлягає гарантійному ремонту і РРО застосовувати не обов'язково. Це стосується абсолютно всіх одиниць вживаної техніки, що продається у СГ.

Якщо буде продано хоча б одну одиницю з гарантійним строком, що не закінчився, формально це буде порушенням порядку застосування РРО. Але невідомо, як зафіксувати це порушення, якщо СГ не веде облік гарантійних строків щодо кожної проданої одиниці. Більше того: Законом про РРО та ПКУ не вимагається, щоб ФОП-"єдинник", який не є платником ПДВ, вів облік товарів на складах та в місцях зберігання, а також мав первинні документи на них. Про це ми писали тут.

Підприємець на 2-й групі ЄП має дві торгові точки: в одній ведеться торгівля побутовою технікою, що має гарантійний строк, а в іншій – господарськими товарами повсякденного вжитку. Чи потрібно ставити РРО на кожну точку, чи можна тільки на ту, де продається техніка?

Відповідь на це питання буде не на користь ФОП. Самого факту реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, вже достатньо для того, щоб на таку ФОП не поширювалися нормип. 296.10 ПКУ про звільнення від застосування РРО. Тож підприємцю доведеться реєструвати РРО на кожну торгову точку або об’єднати їх в одну, щоб продавати обидві групи товарів через один РРО.

Касир роздрукував Z-звіт через 24 години 15 хвилин після здійснення першої розрахункової операції. Які наслідки цієї ситуації?

Згідно зп. 9 ст. 3 Закону про РРО потрібно щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. У Законі про РРО та у підзаконних актах не визначено, що мається на увазі під словом «щоденно». Загальноприйнятною практикою стало розуміння цього слова у значенні «щодобово», тобто Z-звіт має бути роздрукований не рідше ніж раз на 24 години. Іншими словами, тривалість зміни роботи РРО не повинна перевищувати 24 години. Якщо сталося так, що тривалість зміни перевищила 24 години, то це означає, що вимогу про щоденне друкування Z-звіту порушено.

З 23 липня 2015 р. ст. 17 Закону про РРО вже не містить санкції за це порушення (раніше було — 340 грн). Але нероздрукування фіскальних звітних чеків призведе до порушення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, що відображається у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто до неоприбуткування готівки. Так зазначають податківці у в підкатегорії 109.20 «ЗІР» «Яка передбачена відповідальність за нероздрукування (незберігання) фіскального звітного чеку?». У відповіді на це питання вони також наводять санкції, які передбачені за неоприбуткування готівки. Так, нероздрукування фіскальних звітних чеків призведе до порушення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень, що відображається у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто до неоприбуткування готівки.

Згідно зі ст. 1 Указу №436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми. Також настає адміністративна відповідальність згідно зіст. 155-1 КУпАП — штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 н.м.д.г. і на посадових осіб — від 5 до 10 н.м.д.г. При повторному адмінстягненні за таке порушення протягом року – від 5 до 10 та від 10 до 20 н.м.д.г. відповідно.

З цього питання випливає ще одне:у яку годину доби слід робити Z-звіт? Чи можна робити Z-звіт о восьмій ранку, наприклад, якщо перша розрахункова операція була здійснена о дев’ятій ранку минулої доби, що вважається початком зміни? В даній ситуації вимога щодо неперевищення тривалості зміни 24 годин буде дотримана, але як бути з оприбуткуванням готівки за розрахунковими операціями, що були здійснені з початку зміни до 23 год 59 хв (включно) минулої доби? Чи не буде це несвоєчасним оприбуткуванням готівки? Ситуація неоднозначна, але прямих норм законодавства щодо цього немає. Податківці зазначають, що в цьому випадку потрібно робити Z-звіт в межах календарної доби (підкатегорія 109.10 «ЗІР» «Який порядок роздрукування Z-звіту, якщо тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання 24 години?»). Це дозволить уникнути можливих претензій щодо несвоєчастності оприбуткування готівки, яка була отримана у межах однієї зміни РРО, але протягом минулої доби.

До речі, якщо через РРО протягом доби не проведено жодної розрахункової операції, робити Z-звіт не потрібно.


Автор:Єгорова ЮліяДжерело:«Дебет-Кредит»
0
11:15
1523

Коментарі

Немає коментарів. Ваш буде першим!